Як Телеграм знизив якість медіаконтенту

Telegram стрімко став одним з основних джерел інформації для українців, але одночасно відбулося суттєве падіння якості контенту. Редакції, намагаючись відповідати тренду коротких повідомлень, почали жертвувати журналістськими стандартами. За даними моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) за жовтень 2025 року, 65,8% публікацій у телеграм-каналах найпопулярніших онлайн-медіа не відповідають професійним вимогам.

Найбільше проблем виявлено з достовірністю: 55,3% матеріалів не містять перевірених джерел, а 27–30% демонструють емоційні оцінки, порушення принципу відокремлення фактів від коментарів або ознаки маніпуляцій. Близько 10% контенту містило потенційні елементи інформаційного впливу чи пропаганди.

Популярність Telegram різко зросла після 2022 року, коли аудиторія почала шукати швидкі повідомлення про безпеку. Формат коротких постів виявився ідеальним для швидкого споживання, що й зумовило відхід від довших, якісно підготовлених матеріалів.

Дослідження показало, що уровень стандартів на сайтах тих самих медіа значно вищий, ніж у їхніх телеграм-каналах. Telegram-версії новин часто подаються без контексту, без джерел та інколи навіть без розуміння походження інформації. Ситуація краща лише тоді, коли йдеться про цитування іноземних видань.

Основна проблема полягає у пріоритеті швидкості над якістю. Але саме якість визначає довіру аудиторії. Як медіа можуть покращити свій контент — читайте у повному звіті ІМІ.